Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні (початок XX ст. — липень...

Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні (початок XX ст. — липень 1914 р.) :: vuzlib.su

41
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні (початок XX ст.
— липень 1914 р.)

.

Розділ третій Суспільно-політичний лад і право в Україні
(початок XX ст. — липень 1914 р.)

На початку XX ст. Російська імперія, до складу якої входила й
Україна, вступила одночасно з розвинутими країнами в нову ста­дію розвитку.
Російський імперіалізм поряд із загальними для всіх імперіалістичних країн
рисами мав свої особливості. Так, за ступе­нем концентрації виробництва і
робітників на великих підприємст­вах Російська імперія на початку XX ст. посіла
перше місце у світі. Високою була концентрація виробництва в промисловості,
особливо важкій, і в Україні. Концентрація і централізація виробництва в
промисловості і виникнення на цьому підґрунті монополій супрово­джувалися
концентрацією капіталу, злиттям банківського капіталу з промисловим, створенням
фінансового капіталу і фінансової олі­гархії. В банківському капіталі
Російської імперії значною була ча­стка іноземних капіталів. У загальному
обсязі акціонерного капіта­лу України іноземний капітал становив 80—90%.

Сільське господарство України, як і Росії, в період, що,
розг­лядається, загалом продовжувало розвиватися капіталістичним шляхом.
Водночас у ньому існували феодальні кріпосницькі пере­житки, передусім велике
поміщицьке землеволодіння.

Поєднання капіталістичних суперечностей (загострених на по­чатку
XX ст. глибокою економічною кризою, що спричинила погір­шення становища
народних мас) з феодальними пережитками у сільському господарстві, прагнення
царизму зберегти в недотор­каності існуючий лад, поразка Росії у
російсько-японській війні призвели до революції 1905—1907 pp.,
буржуазно-демократичної за своїм характером.

У разі перемоги революція 1905—1907 pp. покликана була
розв’язати такі основні завдання, як повалення самодержавства, встановлення
демократичної республіки, ліквідація поміщицького землеволодіння, введення
8-годинного робочого дня, здійснення де­мократичних перетворень у країні,
зокрема, встановлення вибор­ності державних органів, забезпечення прав і свобод
громадян, ви­рішення національних питань. Однак через низку причин вона за­знала
поразки. Царат здобув перемогу, і країна вступила у період третьочервневої
монархії (червень 1907 — липень 1914 р.). В усій Російській імперії
встановлювався режим репресій. Одним з еле­ментів політики царату в період
реакції було насаджування ідеоло­гії великодержавного шовінізму і посилення
національного гноблен­ня. В Україні це виявилося, зокрема, в переслідуванні
української мови і культури.

Невирішеність багатьох економічних, політичних, соціальних і
національних проблем, що раніше призвели до революції, штовха­ли трудящі маси
на нові зіткнення з царським урядом. У 1910— 1911 pp. у країні в цілому, в тому
числі в Україні, спостерігалося піднесення робітничого руху. Його розмах у 1914
р. досяг рівня 1905 р. Водночас виступи селян переросли в активну боротьбу
проти само­державства. На червень 1914 р. політична криза в Росії досягла
кульмінації, і країна опинилася перед загрозою революційного ви­буху. Однак 19 липня
1914 р. розпочалася Перша світова війна, яка тимчасово перервала наростання
революційного руху в країні.

Соціально-економічна, політична ситуація у Російській
імперії в період, що розглядається, безпосередньо впливали на її суспіль­ний,
державний лад і право, обумовлюючи більш чи менш суттєві зміни.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ