Стаття 33. Сукупність злочинів :: vuzlib.su

Стаття 33. Сукупність злочинів :: vuzlib.su

9
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


Стаття 33. Сукупність злочинів

.

Стаття 33. Сукупність злочинів

1. Сукупністю злочинів визнасть.ся вчинення особою двох або
більше злочинів, передбаченмх різними статтями або різними частинами однієї
статт-і Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не &уло
засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від
кримінальної відпові^.а-льності за підставами, встановленими законом.

2. При сукупності злочинів коже:» з них підлягає
кваліфікації за відповідною статтею абочастиною статті Особливої частини цього
Кодексу.

1. Якщо особою вчинено два або більше передбачених різними
статтями КК злочинів, за жоден з яких її не було засуджено, вчинене визнається
сукупністю злочинів. Сук>г-гхність (а не повторність) існуватиме і у деяких
випадках, коли осоосзою вчинено два або більше злочини, передбачених різними
частивдами однієї статті КК, а саме тоді, коли різними частинами однієї сжаггі
передбачаються самостійні склади злочинів.

3. Наявність рецидиву у поєднанні із засудженням до
позбавлення волі має своїм наслідком збільшення мінімальної частини покарання,
яке винна особа має відбути для отримання можливості умовно-дострокового
звільнення, до двох третин строку покарання, призначеного судом (п. 2 ч. З ст.
81), та збільшення мінімальної частини покарання, яке винний має відбути для
отримання можливості заміни невідбутої частини покарання більш м’яким
покаранням, до половини строку покарання, призначеного судом (п. 2 ч. 4 ст.
82).

Наявність рецидиву, пов’язаного із вчиненням після
умовно-дострокового звільнення і протягом невідбутої частини покарання нового
умисного злочину, має наслідком збільшення мінімальної частини покарання, яке
винна особа має відбути для отримання можливості умовно-дострокового
звільнення, до трьох четвертих строку покарання, призначеного судом (п. З ч. З
ст. 81), та збільшення мінімальної частини покарання, яке винний має відбути
для отримання можливості заміни невідбутої частини покарання більш м’яким
покаранням, до двох третин строку покарання, призначеного судом (п. З ч. 4 ст.
82).

Збільшення мінімальних строків, що їх винний повинен відбути
дя отримання можливості умовно-дострокового звільнення, у деяких випадках
рецидиву передбачається також і щодо осіб, які вчинили злочини у віці до 18
років ( п. п. 2, 3 ч. З ст. 107).

За певних умов вчинення нового злочину, який разом з раніше
вчиненим злочином (злочинами) становить повторність чи сукупність, призводить
до переривання строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч.
З ст. 49) або ж строку давності виконання обвинувального вироку (ч. 4 ст. 80),
внаслідок чого віддаляється можливість звільнення особи від кримінальної
відповідальності або від відбування покарання за раніше вчинений злочин.

.

Назад

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ