ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
Висновок
.
Висновок
Як видно з матеріалу, викладеного у частині другій І тому підручника
історії держави і права України, період XIX — початку XX ст. в її історії — був
надзвичайно складним та важким. Українські землі були роз’єднаними. Більша
частина — Східна, або Наддніпрянська Україна — була приєднана до складу
Російської імперії, а західноукраїнські землі — Східна Галичина, Північна
Буковина та Закарпаття — перебували під владою Австрійської (пізніше
Авст-ро-Угорської) монархії. Український народ не мав своєї державності та
зазнавав гноблення з боку панівних кіл названих держав,
Водночас не можна не наголосити на такій особливості періоду:
у першій половині XIX ст. в Україні ще зберігалася певною мірою українська
національна правова система у вигляді звичаєвого права та збірок нормативних
актів.
Суспільно-політичний лад і право України у другій половині
XIX ст., в період затвердження та розвитку тут
капіталізму, свідчать, що вони на більшій частині України передусім визначалися
загальними для всієї Росії буржуазними реформами. Формувалася соціальна
структура, яка засновувалася на приватній власності; нові елементи в дусі часу
з’являлися у державному механізмі; посилювалися буржуазні тенденції щодо
розвитку права. Водночас державно-правова надбудова зберігала чимало феодальних
пере житків. Царський уряд в Росії і уряд Австро-Угорської монархії ігнорували
прагнення України до національного відродження та самовизначення, що повною
мірою відбивалося на державному устрої та праві України.
На розвиток державно-правових інститутів Росії на початку
XX ст. помітно вплинули революційні події 1905—1907
pp. Російський царизм був змушений зробити деякі поступки населенню; про
голосити, щоправда обмежені, права та свободи. Дещо змінилася форма правління
Російської імперії. І все ж всю міць державної ма шини її правлячі кола
використовували для збереження своїх позицій, включаючи національне
пригноблення в Україні. Аналогічно діяв і уряд Австро-Угорщини.
Перша світова війна аж до її завершення не внесла принципових
змін до державного механізму та права Російської та Австро-Угорської імперій.
Наприкінці 1916 — на початку 1917 pp. виникла глибока
революційна криза.
.
