Тема 5. Стратегія і планування в міжнародномуменеджменті

Тема 5. Стратегія і планування в міжнародному менеджменті

1. Сутність та алгоритм стратегічного планування в міжнародному менеджменті.
2. Стратегія імпорту, експорту та розміщення міжнародного виробництва.
3. Міжнародні стратегічні альянси.
4. Планування реалізації стратегії в міжнародному менеджменті.

1. Слово “стратегія” походить від грецького “strategos” – мистецтво генерала.
Міжнародна стратегія фірми – це узагальнений опис скоординованих дій щодо визначення основного напрямку діяльності міжнародної організації, її місця в МПП та шляхів реалізації всього комплексу її міжнародних цілей.
Необхідність стратегії в міжнародному менеджменті полягає в наступному:
1. Визначення і утримання основного напрямку розвитку компанії в умовах диверсифікації міжнародних операцій.
2. Потреба координації та інтеграції різноманітних операцій в масштабах корпорації.
3. Посилення позицій в конкурентній боротьбі.

Переваги стратегічного планування:
1. Координація і моніторинг довготривалих міжнародних операцій.
2. Детальне комплексне опрацювання проблем, пов’язаних з політичними ризиками, конкурентами, стабільністю валютних курсів і т. д.

Найскладнішою проблемою в розробці стратегії для МНК є наступне: як поєднати необхідність глибокого і детального знання великої кількості особливостей, необхідних для успішного ведення бізнесу на даній національній території, з вимогами спільності та одноманітності, властивими глобальній корпоративній стратегії, що задає загальні рамки і напрямки міжнародних операцій компанії.
Відповідь на це питання в кожному конкретному випадку значною мірою залежить від стратегічної орієнтації фірми.

Стратегічний профіль міжнародних компаній

Джерело: Columbie Journal of Word Business. – Summer 1985, pp.5-6

У відповідності зі своєю стратегічною орієнтацією фірма розробляє свою міжнародну стратегію.
Вибір стратегії може бути сформульований як дихотомія централізації – децентралізації, тобто визначення співвідношення між ними, яке обирається менеджером компанії в конкретних умовах.

Основні характеристики окремих стратегій зовнішньоекономічної (закордонної) експансії

Матриця вибору стратегії зовнішньоекономічної експансії

4.Планування реалізації стратегії в системі міжнародного менеджменту.
Планування – це обумовлене визначення основних напрямків і пропорцій розвитку міжнародного виробництва з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту на ринку.

Суть планування проявляється в:
— конкретизації цілей розвитку всієї фірми і кожного підрозділу окремо на встановлений період.
— Визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, строків і результатів реалізації.
— Виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для рішення поставлених завдань.

Необхідність в плануванні сучасних міжнародних компаній витікає з:
— посилення узагальнення виробництва в міжнародному менеджменті (одна людина не може виробляти товари, це робить суспільство);
— спеціалізація і кооперування виробництва в рамках обширних і господарських комплексів промислових фірм;
— наявність багато чисельних структурних підрозділів у фірмах;
— тісні зв’язки між фірмами постачальниками сировини, які включені в єдиний технічний процес;
— вимоги НТП швидко засвоювати і впроваджувати;
— посилення тенденції в централізації по управлінню великими ТНК і необхідності підпорядкування діяльності усіх їх підрозділів єдиній стратегії.

Форми планування:
1. Перспективне планування (прогнозування) – на 10-20 років. Допомагає приймати рішення по комплексним проблемам діяльності фірми в міжнародному масштабі.
а) стратегічне планування
б) довгострокове планування

2.Середньострокове планування передбачає розробку в певній послідовності заходів, які направлені на досягнення цілей, які зазначені в довгостроковій програмі планування.

3.Оперативне (поточне планування) – детальна конкретизація цілей і завдань, які поставлені перед фірмою і підрозділами в міжнародному масштабі; перспективними і середньостроковими планами.

Рівень і якість планування в міжнародних компаніях залежить від:
· компетентності керівництва фірми на всіх рівнях управління;
· кваліфікації спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах;
· наявність інформаційної бази;
· забезпеченість комп’ютерною технікою.

Цілі планування в розвинених країнах:
США – об’єднання стратегій усіх підрозділів в єдине ціле;
Англія – орієнтація на розподіл ресурсів (всі підрозділи забезпечені певними ресурсами);
Японія – орієнтація на впровадження досягнення НТП і вищої якості продукції.

Особливості планування в великих міжнародних компаніях
1. Потенціальний конфлікт між цілями самої корпорації і економічними і політичними цілями власників інших корпорацій (попереджувати конфлікт).
2. Більш стійкий рівень невизначеності з-за підвищеної складності міжнародних операцій.
3. Багаточисельність зовнішньої сфери, в якій працюють філіали (треба окремо оцінювати умови діяльності кожного філіалу).

Механізм розробки плану – це сукупність заходів, які визначають конкретні цілі, зміст і розвиток ЗЕД суб’єктів світового господарства.

Механізм розробки планів міжнародного менеджменту має певну структуру, яка складається з шести блоків.
І. Вибір для планування конкретних довгострокових цілей, які знаходяться в стратегії (одні головні цілі, а інші слід виконати пізніше, ПП – якість).
ІІ. Аналіз внутрішніх можливостей фірми:
— фінансові ресурси;
— трудові;
— виробничі;
— вплив сфери на ЗЕД суб’єкта ЗЕД.
ІІІ. Конкретні цілі фірми на міжнародних ринках:
— по збуту експортної продукції;
— по витратах експортного виробництва (зниження прямих витрат);
— по зниженню рівня ризику суб’єкта МЕВ (придбання дефіцитних продуктів, диверсифікація виробництва).
ІV. Аналіз місцевих умов в країнах-рецепієнтах, де вже освоєно або починається освоєння експортного виробництва.
— оцінка виробничих ресурсів;
— оцінка трудових ресурсів;
— фінансові фактори розвитку експортного виробництва (врахувати методи оцінки, звітність, їх спів падання і різниця, оподаткування);
— маркетингові фактори розвитку експортного виробництва (вартість інформації про ринки збуту).
V. Вибір альтернатив складання плану виходячи з аналізу факторів, приведених в 3 і 4 блоках:
— розміщення виробничих потужностей;
— розподіл збуту;
— можливості і перспективи переміщення факторів виробництва (капітал, праця);
— плани придбання інших компаній, підрозділів, філіалів;
— розміщення альтернатив в порядку пріоритетів фірми.
VІ. Реалізація виробленої продукції чи послуг.

Причини недостачі інформації для складання планів в міжнародному менеджменті
1. Тимчасові обмеження із-за діяльності конкурентів.
2. Вартість інформації.

Основний принцип збирання інформації – це оцінка вартості збирання даних і ймовірної окупності витрат на придбання інформації і за рахунок поступового збільшення доходів або зменшення затрат (принцип економічності, окупності).

Джерела інформації
1. Індивідуальні звіти надають окремі консалтингові фірми (дорога інформація).
2. Спеціалізовані дослідження – фірми проводять спеціальні дослідження, а потім результати продають деяким фірмам (довідники).
3. Фірми ділових послуг – майже всі організації, які обслуговують міжнародні операції (банки) публікують звіти, які доступні потенційним клієнтам.
4. Державні і статистичні установи.
5. Міжнародні організації і агентства.
6. Торгові представники, посольства, консульства.
7. Торгові асоціації – вибирають, оцінюють, розповсюджують інформацію по технічним і конкурентним показникам в галузі (асоціація металургів).