ТЕМА 4. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

ТЕМА 4. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

1
0

ТЕМА 4. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
1. Основна термінологія

2. Платники податку

3. Об’єкт оподаткування

4. Визначення амортизації

5. Порядок визначення та терміни сплати податку

6. Звітність з податку на прибуток підприємств

7. Пільги з податку на прибуток



1.
Корпоративні права — право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої ЮЛ, а також активів у разі її ліквідації, незалежно від того, чи створена така ЮЛ у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Гудвіл — нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку ТРП, нових технологій тощо.
Матеріальний актив — ОФ та оборотні активи, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.
Нематеріальний актив — об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.
Резиденти — юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.
Нерезиденти — юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.
Лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.
Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду.
Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Зворотний лізинг — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.
Оренда землі — господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється відповідним законодавством.
Бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Пов’язана особа — особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени сім’ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку;
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім’ї.
Роялті — платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).



2.
Платниками податку є:
З числа резидентів — суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
З числа нерезидентів — фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу ЮЛ, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
Платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.
Платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.
Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових) сплачують до Держбюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у разі коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансового року. У разі перевищення за підсумками року затверджених видатків НБУ над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Держбюджету України.
Установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту.



3.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку; суму амортизаційних відрахувань.
Валовий доход — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Валовий доход включає:
Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).
Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами.
Доходи від операцій особливого виду (бартерні операції, страхова діяльність, операції в іноземній валюті, операції з пов’язаними особами, операції з торгівлі цінними паперами, дивіденди).
Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).
Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
Доходи з інших джерел.
Не включаються до складу валового доходу:
Суми ПДВ, отримані (нараховані) платником ПДВ, нарахованого на вартість продажу ТРП, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником ПДВ.
Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій.
Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.
Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством).
Суми одержаного платником податку емісійного доходу.
Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку.
Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод.
Вартість ОФ безоплатно отриманих платником податку з метою з їх експлуатації.
Кошти або майно, що надаються у вигляді безповоротної допомоги громадським організаціям інвалідів та підприємствам і організаціям.
Інші надходження.
Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються:
Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Суми коштів або вартість ТРП, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Держбюджету або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій.
Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суми коштів, внесені до страхових резервів.
Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів).
Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуттям податкових документів.
Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання.
Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат.
Суми витрат по операціях особливого виду.
Суми витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів.
Суми витрат, пов’язаних з безоплатним наданням працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам.
Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, а також неприбутковим установам та
Суми витрат, пов’язаних з придбанням, добудовою об’єкта незавершеного будівництва та введенням його в експлуатацію, які виникають у платника податку — покупця об’єкта незавершеного будівництва протягом строку будівництва.
Суми витрат, пов’язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам.
Суми витрат, пов’язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ.
Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об’єднанням.
Не включаються до складу валових витрат витрати на:
Потреби, не пов’язані з веденням основної діяльності (організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб)
Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов’язань платника податку в порядку.
Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
Утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами.
Виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.
Виплату дивідендів.
Виплату винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам.
Валові витрати подвійного призначення:
Витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування.
Витрати, пов’язані з науково-технічним забезпеченням основної діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням НА для їх використання в основній діяльності платника податку.
Будь-які витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку.
Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Будь-які витрати платника податку, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
Будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших комерційних ризиків платника податку, за винятком страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності.
Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку.
До валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку.
До валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації).
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:
а) нерезидентами;
б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку:
є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), — дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
У разі здійснення торгівлі продукцією (валютними цінностями) або роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою збільшення валового доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.
У разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.
Датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних операцій вважається дата відвантаження ТРП — дата фактичного надання результатів робіт платником податку, датою збільшення валових витрат вважається дата оприбуткування ТРП — дата фактичного отримання результатів ТРП платником податків.
Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 30 відсотків до об’єкта оподаткування.



4.
Амортизація ОФ і НА — поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОФ;
капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Основні фонди — матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:
група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);
група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4.
група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) — В(а-1) — А(а-1),
де: Б(а) — балансова вартість об’єкта ОФ групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) — балансова вартість об’єкта ОФ групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) — сума витрат, понесених на придбання ОФ, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень ОФ, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) — сума виведених з експлуатації об’єкта ОФ групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп ОФ та НА на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі = [І(а-1) — 10]:100 ,
де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.
Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 — 2 %; група 2 — 10 %; група 3 — 6 %; група 4 — 15 %.



5.
Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Сума оподатковуваного прибутку визначається = (Сукупний валовий дохід — доход, що виключаються з валового доходу) — (валові витрати — витрати, що виключаються зі складу валових) — (амортизаційні відрахування — сума амортизаційних відрахувань, що виключаються для цілей оподаткування).
Звітним періодом з податку є звітний квартал, півріччя, 9 місяців, рік. Платники податку протягом 40 днів наступних за останнім днем звітного періоду, подають до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком . Податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації.


6. Декларація про прибуток подається платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податку податкове зобов’язання чи ні. Дані, наведені у декларації повинні підтверджуватись первинними документами обліку і відповідати податковому обліку. Оригінал декларації подається до податкового органу.
Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, такий платник зобов’язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.
Якщо платник податку подає нову декларацію до закінчення граничного строку подання декларації за такий звітний період, то сума податку до сплати за такий звітний період підлягає перерахуванню відповідно до виправлених показників, а штрафні санкції не застосовуються.
Платник податку, який до початку його перевірки податковими органами самостійно виявляє факт заниження зобов’язань минулих податкових періодів повинен:
надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 10 % суми недоплати;
відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний період, збільшену на суму штрафу у розмірі 10 % суми недоплати, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з податку.



7.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових операцій отриманих у вигляді: грошових коштів, майна, що надходять у вигляді безвозвратной финансовой помощи; пасивних доходів (отримані у вигляді дивідендів, %, страхових виплат, роялті);грошових коштів чи майна, що надходять до неприбуткових організацій у якості компенсації вартості отриманих державних послуг.
До неприбуткових організацій відносяться: органи державної влади, благодійні організації, пенсійні фонди, кредитні союзи, релігійні організації.
Пільги з оподаткування поділяються на 5 груп: повне звільнення від податків; зниження ставки; звільнення від оподаткування частки прибутку, яка спрямовується на здійснення визначеної законом мети; спеціальні пільги; використання підприємствами переносу збитків.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ